Коли людина знаходиться в гармонії зі своїм внутрішнім світом і навколишньою природою, це, напевно, і є здоров'я. Ще прадавні цілителі cтверджували, що в самому організмі сховані величезні зцілювальні резерви. Потрібно тільки знати, як їх стимулювати й направляти в потрібне русло. Тому невипадково широкого розмаху набирає практика використання у лікувально-профілактичному харчуванні спеціальних продуктів, виготовлених з рослинної сировини для захисту і активації імунної системи. До таких рослин відноситься ехінацея - «диво-квітка прерій», «американська золота квітка», «вечірнє сонце», "швидкий лікар", як називають на її батьквщині індіанці Північної Америки. З незапам'ятних часів вони використовували ехінацею пурпурну (і близький до неї вид - ехінацею вузьколисту) у вигляді припарок, полоскань і чаїв для лікування багатьох хвороб, цінуючи її особливо високо. Для індіанців коріння ехінацеї завжди вважалося кращим засобом при укусах отруйних комах і змій (мовою індіанців ехінацея означає «зміїний корінь»), при опіках, при зараженні крові; ехінацеєю лікували виразки, пухлини, простуду. Вона поступово стала популярною в різних країнах світу близько двох століть назад. Уже тоді помітили незвичайну ефективність цієї рослини при лікуванні ангін і інших простудних захворювань, а також її позитивний вплив на швидкість загоєння ран.

У ХХ столітті в багатьох країнах почали вивчати механізм дії ехінацеї на організм людини при інфекційних хворобах для підвищення захисних сил організму. В даний час накопичено великий клінічний досвід з використання лікарських засобів з вираженою імуномодулюючою активністю, створених на основі рослин роду Ехінацея (Echinacea). Експериментальні та клінічні дані свідчать про низьку токсичність рослин та лікарських засобів, створених на їх основі. Відомо дев΄ять видів ехінацеї родини айстрових, або складноцвітих - і всі вони вихідці з Північної Америки. Широке впровадження в медичну практику для масового виробництва імуностимулюючих фітопрепаратів отримала ехінацея пурпурна. Використовуються також ехінацея вузьколиста (E.angustifolia DC), ехінацея бліда (E.pallida Nutt.), вивчаються і такі маловивчені види, як ехінацея парaдоксальна (E.paradoxa (Norton) Britton), тенесийська (E.tennesseensis(Beadle) Small) і темночервона (E.atrorubens Nutt).

Сьогодні ехінацея дуже популярна і як високопродуктивний медонос, і як декоративна і цінна лікарська рослина і вже багато десятиліть культивується як у Європейських країнах (США, Німеччині, Франції), так і в багатьох країнах колишнього СРСР. Препаратами з ехінацеї користуються 80% населення Німеччини, трохи менше - в Італії, країнах колишньої Югославії. Ехінацея ефектна, вигляд у неї надзвичайний: висока і ставна, з "короною" на "голові", обрамлена злегка опущеними вниз шовковистими пелюстками; в пишному "криноліні" шорстких прикореневих листків. Ехінацея – багаторічна рослина. На одному місці росте 5-6 років, зацвітає на другий рік життя. Період її цвітіння розтягнутий з червня по серпень, а насіння дозріває в вересні – жовтні. Розростаючись, ехінацея утворює невеликі куртини діаметром близько півметра і прикрашає сад у групових посадках та миксбордюрах з липня до морозів. У сприятливих умовах висота стебел ехінацеї досягає півтора метрів; розгалужене кореневище має численні коріння, проникаючі в грунт на 25 см (корені і кореневища дуже пекучі на смак).

 В Україні добре акліматизувалася ехінацея пурпурна. Її культивуть не лише як досить красивий витвір природи, щедрий медонос, а головним чином заради її цілющих властивостей. Тим більше, що особливої мороки вона не потребує. Розмножується насінням і вегетативно (насіння висівають безпосередньо в грунт або вирощують розсаду, яку в травні висаджують в грядки на відстані 40-50 см кущик від кущика), досить невибаглива, швидко розростається, чудово прикрашає подвір’я і оздоровлює всіх його мешканців. З лікувальною метою використовують корені і квітки, краще свіжі. Травознавці рекомендують заготовляти сировину з трирічного віку рослини. Оптимальний режим сушіння - 40-50° С. Сировину зберігають до 3-х років.

Ехінацея є потужним біостимулятором центральної нервової системи, добрим радіопротектором, який за своїми властивостями може замінити славнозвісний женьшень. Вона здатна стимулювати згортання крові, прискорювати загоювання ран, виявляти бактеріостатичну, вірусостатичну, фунгіцидну, протизапальну, антиоксидантну, протиалергійну  дію, підвищувати захисні сили організму, імунітет, збільшувати продукування гормонів, підвищувати сексуальну потенцію при фізичному і психічному стомленні. Для лікувальних потреб використовують коріння, заготовлене восени або рано навесні і наземну частину, частіше суцвіття, які збирають під час цвітіння.

Рослина містить цілий букет унікальних природних речовин і компонентів різних хімічних класів, що утворюють гармонійне поєднання і взаємно підсилюють лікувальну дію один одного: полісахариди, прості цукри, фенольні сполуки, ефірні масла, корисні смоли, незамінні органічні кислоти, вітаміни, антиоксиданти та ін. Водорозчинний полісахаридний комплекс ехінацеї має вибірковий імунно-регулюючий вплив: активізує гістогенні і гематогенні фагоцити, макрофаги, стимулює синтез інтерферону, збільшує кількість та функціональну активність Т-супресорів, лімфоцитів з одночасним пригніченням алергічної реакції на зовнішні подразники. Фенольні сполуки (флавоноїди) ехінацеї представлені апігеніном, ізорамнетином, кверцетином, кемпферол-3-рутозидом, лютеоліном, рутином та іншими з’єднаннями, які забезпечують антиоксидантну, протизапальну, імуностимулюючу дію. Ця цілюща рослина надзвичайно багата залізом, необхідним для формування червоних кров’яних тілець; кальцієм, що бере участь в зростанні сильних кісток і здорових зубів; селеном, кремнієм. Вітаміни А, С, Е, життєво важливі мікроелементи магній, марганець, калій, натрій доповнюють широкий цілющий ансамбль ехінацеї, підвищуючи імунітет, поліпшуючи обмінні процеси організму. На відміну від синтетичних біостимуляторів ця рослина лікує не наслідки хвороби, а її першопричини.   

Ехінацея надзвичайно підвищує імунітет, очищаючи всю лімфатичну систему, кров, печінку; бореться проти вірусів, бактерій, грибків; активує захисні сили організму на боротьбу з недугою, надає позитивний ефект при хворобах бронхіальної і легеневої систем, допомагає при отиті і гаймориті, впливає позитивно на сечостатеву сферу і нирки людини, допомагає усуненню болів в травній системі. Вона ж сприяє і нормалізації функцій серцево-судинної системи і допомагає при отруєннях. У ехінацеї дуже висока ефективність використання, оскільки її коріння заготовляють після закінчення цвітіння, коли вона втратила свою цінність для бджіл. І ще при всьому цьому, кореневища ехінацеї тільки в трирічному віці набувають всі свої лікувальні властивості. Так що перші три роки крім бджіл її квітку ніхто не турбує.

Ехінацея має гарні медоносні лікарські показники літнього та осіннього періодів. Так з одного гектара суцільних посівів ехінацеї можна отримати від 40 до130 кг меду, а на окремих пасіках до600 кг. Як медонос, рослина цінна ще й тим, що цвіте в кінці літа, коли основні медоноси вже відцвіли і бджоли відчувають нестачу корму. Мед з ехінацеї стає фізіологічно зрілим ближче до осені. У нього з’являється неповторний запах, особливий смак і бурштиновий, що переливається, колір. Після його вживання у людей поліпшуються показники крові, нормалізується робота печінки, зникають симптоми захворювань бронхів і легенів.

Цілющі властивості ехінацеї воістину безмежні, споконвіку вона славиться як природний лікар, який рятує людину від багатьох бід швидко і ефективно, без звикання і побічних дій. Препарати ехінацеї ефективні в комплексній терапії дітей з харчовою алергією, гострими респіраторними захворюваннями дихальних шляхів, під час щеплення, при лікуванні тонзилітів та міокардіодистрофій. Отримано дані про можливість застосування препаратів ехінацеї в стоматологічній практиці у хворих з алергічними ураженнями слизової оболонки порожнини рота та при пародонтозах. Гомеопатичний засіб Echinacea рекомендують при фурункулах і карбункулах, гнійних, виразкових процесах, ранах, що погано гояться, ускладненнях після щеплення віспи та при "пологовій гарячці". Препарати ехінацеї, як правило, не викликають побічних ефектів, однак не рекомендується приймати ехінацею більше 10 днів без перерви і дітям до двох років, а також не можна приймати препарати з ехінацеї при лейкозах, розсіяному склерозі, ревматизмі, туберкульозі, алергії і вагітності. Тому перш ніж приступати до лікування екстрактом, настойкою або препаратами ехінацеї, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем.

Як декоративну рослину ехінацею можна посадити окремими групами серед газону на дачній ділянці в поєднанні з низькорослими багаторічниками, близько дерев або в міксбордер, як описувалося вище. Можна використовувати цю рослину для зрізання, суцвіття ехінацеї довго стоять у воді. Одним словом квітки ехінацеї на дачній ділянці прикрасять будь-який його куточок своїми великими красивими суцвіттями.

Ехінацея багатофункціональна. Ця чудодійна рослина оздоровлює і омолоджує наш організм, зміцнює імунітет і виліковує від багатьох захворювань, радує око своєю красою. Ехінацею можна назвати безцінним подарунком природи, свого роду чарівною паличкою, швидко відновлює сили, здоров'я і молодість людей. Вона рятує нас від багатьох бід і дозволяє чудово відчувати себе цілий рік. Це справжня королева лікарських рослин, королева незамінна, всемогутня і вічна.

 

 

Паламарчук Олена Павлівна, старший науковий співробітник лібораторії медичної ботаныки Национального ботанічного саду НАН України

Джуренко Надія Іванівна, зав. лабораторії медичної ботаніки Национального ботанічного саду НАН України.